Мистецтвознавець Катерина Тейлор стверджує, що рішення звести фонтан – це прагнення уряду уникнути роботи з непростою історією цієї місцини
У Києві на перехресті Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка планується велика перебудова. На ділянці, де понад десятиліття тому височів головний радянський пам’ятник міста, муніципальна влада має намір звести сучасний публічний простір. Однак ідея «нейтрального» впорядкування викликала шквал невдоволення серед авторитетних осіб та активістів, інформує «Главком».
Позиція уряду: інклюзивність та спонсорська підтримка
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевняє, що цей задум остаточно розв’яже питання логістики в серці міста. Ключовим моментом є доступність: замість незручних підземних переходів тут з’являться наземні пішохідні зони. Головною спорудою має стати фонтан, який збираються побудувати за рахунок благодійників. Крім цього, обіцяють нове освітлення, велике озеленення та оновлення дорожнього покриття. Завершити все мають намір у 2026 році, а «Київавтодор» вже почав тендери через систему Prozorro.
Думка суспільства: чому фонтан вважають «помилковим кроком»
Попри запевнення про зручність, інтернет-спільнота бурхливо відреагувала з критикою. Основна вимога – наявність ідейного наповнення в одній з найзнаковіших точок Києва.
Геннадій Сінцов: «Це місце для ідейних задумів, а не для води»
Військовий і громадський діяч Геннадій Сінцов висловив рішучий спротив проти перетворення важливої історичної точки на звичайну зону для відпочинку.
«Я абсолютно проти. Це вкрай невдала ідея – одну з найважливіших точок у центрі міста переробити на фонтан. Знести пам’ятник кату українського народу у 2013 році, щоб у 2026 році на його місці пропонувати фонтан? Що з вами? Цього не можна робити! У нас не так багато в центрі місць, де можна втілити ідейні проєкти. Це місце одне з таких, мабуть, найкраще. Фонтан – це хибний крок!», – написав Сінцов у мережі.
Допис Геннадія Сенцова скриншот
Марина Зеленюк: «Символи – це значуще»
Активістка Марина Зеленюк підкреслила, що на території знесеного пам’ятника тирану мають стояти фігури, які боролися за незалежність України, а не «безликі» архітектурні форми.
«Нейтралітет» – це прапор, під яким виступають спортсмени РФ, поки їм не дозволяють демонструвати триколор», – підкреслила вона.
На думку активістки, місцевість, де стояв Ленін, повинна вшановувати Героя, який воював за незалежну державу. Зокрема, чудовим кандидатом активістка вважає Миколу Міхновського – ідеолога української армії.
скриншот 
Микола Міхновський фото: Марина Зеленюк
Зеленюк закликала уряд ініціювати голосування в застосунку «Київ Цифровий» із питанням: «Міхновський чи фонтан?». Вона також додала, що аналогічний підхід варто застосувати і до постаменту, де раніше стояв Щорс, запропонувавши увічнити там Євгена Коновальця або полковника Болбочана як «гідну відповідь московському окупанту».
«Москва завжди позначала територію Києва своїми позначками – пам’ятники Столипіну, Лєніну, Щорсу… Таким чином Москва демонструвала кожному, хто проходив повз, хто тут головний. А українці ці пам’ятники руйнували, щоб показати, що Київ – це Україна, а не російська колонія. То чому ви не бажаєте встановити на місці Лєніна, якого українці повалили в 2013 році, пам’ятник, що прославить українських героїв, а хочете звести фонтан?», – звернулася активістка до спонсорів.
Катерина Тейлор: «Ми просто знищуємо памʼять про це місце»
Мистецтвознавець Катерина Тейлор впевнена, що рішення побудувати фонтан – це спроба влади обійти роботу з непростою історією цієї локації. На її думку, такий хід фактично стирає пам’ять про перемогу демократії над деспотизмом під час Майдану.
«Думали-думали в КМДА, нічого не придумали і вирішили взагалі не займатись цим, а прикрасити своє нерозуміння важливості місця фонтаном. Так не має діяти суспільство, яке прагне переосмислити свою ідентичність», – підкреслила Тейлор.
Експертка помітила, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під сумнів реальну доступність простору фото: КМДА
Мистецтвознавець також звернула увагу на те, що проєкт може бути «помітним піаром» для бренду, який його підтримує фінансово, замість системного вирішення питань доступності по всьому місту. Експертка також додала, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під питання реальну доступність простору.
скриншот
Сергій Моругін: «Бульвар припинив існування як бульвар»
До обговорення приєднався експерт з медіакомунікацій Сергій Моругін, який засумнівався в самій можливості створення зони відпочинку на цій території. Він наголосив, що без вирішення проблем із транспортом будь-яке впорядкування тут буде безрезультатним.
«Нам щось потрібно робити взагалі з бульваром Шевченка. Бульвари – для прогулянок і дихання свіжим повітрям. На теперішньому бульварі Шевченка повмирали навіть бактерії. Шум настільки великий, що поговорити не вийде, а викиди від автомобілів жахливі. Бульвар припинив існування як бульвар», – зауважив Моругін, натякаючи, що встановлення фонтану в центрі заторів та вихлопних газів не поверне локації комфорт.
скриншот
Борислав Береза: «На цьому місці мав би бути пам’ятник»
Екснардеп Борислав Береза поставив під сумнів доцільність таких витрат під час війни та закликав владу не приймати рішення самостійно. Він переконаний, що на цьому місці має стояти пам’ятник, який нестиме важливі сучасні сенси, наприклад, воїну-захиснику.
«Коли посадовець вважає одне, а містяни інше, варто згадати про інструмент, який вже неодноразово добре себе зарекомендував – голосування в «Київ Цифровий». Це дійсно Vox populi, з яким кияни погоджуються. Нехай вони остаточно визначають, що буде на цьому місці», – підкреслив Береза.
скриншот
Євген Карась: Як такий культурний і професійний провал взагалі міг трапитися?
До критики задуму приєднався відомий арт-експерт та колекціонер Євген Карась. Він назвав ідею встановлення фонтану на цьому місці «жахливою та непрофесійною» з декількох ключових причин. На його думку, фонтан – це символ відпочинку, тоді як дана локація є «важливою ідеологічною точкою перетину».
«Такий фонтан під «класичну псевдостаровину» говорить, що держава не сучасна, ретроградна та дуже провінційна. Це рішення – явне свідчення кричущої недолугості та некомпетентності в питаннях сучасної культури та урбаністики столиці», – підкреслив Карась, поставивши під сумнів кваліфікацію радників КМДА та архітекторів проєкту.
скриншот
Гарік Корогодський: «Залиште вже Бесарабку в спокої»
Бізнесмен Гарік Корогодський нагадав про багаторічну історію невдалих спроб забудувати це місце та закликав не псувати простір черговим сумнівним рішенням.
«Колись КМДА оголошувала конкурс – що розмістити на місці Лєніна? Ми хотіли зробити «Територію Любові» без пам’ятників, сучасну, і я пропонував особисті кошти. Але перемогла венесуельська архітекторка з безглуздими сходами, про проєкт якої забули лише після того, як його розкритикував кожен, кому не ліньки. Минуло 12 років – і ось фонтан. Єдине, що в ньому добре – він не венесуельський. Залиште вже Бесарабку, інколи краще нічого не робити».
скриншот
Символічність місця
Пам’ятник Леніну був зруйнований 8 грудня 2013 року. Ця подія стала початком масштабного «Ленінопаду» та символом остаточного відриву від радянського минулого. Саме тому питання про те, що саме має виникнути на цьому вільному постаменті (чи замість нього), залишається для киян надзвичайно гострим і принциповим.