Академік Вячеслав Богданов: «Залишковий ресурс мосту Патона оцінюється як нульовий»
Технічний стан моста імені Є.О. Патона в Києві досяг критичної точки, а його подальша експлуатація без негайного відновлення обіцяє руйнівні наслідки. Про це в бесіді сповістив перший заступник голови НАН України, академік Вячеслав Богданов, повідомляє «Главком».
Богданов відзначив, що в Україні використовується понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, чимала частина яких перевантажена. Водночас стан більшості автодорожніх і комунальних об’єктів не відповідає нормам безпеки, а значна кількість мостів на дорогах загального користування потребує термінової реконструкції.
За словами академіка, в столиці зараз активно використовують п’ять мостів, вік яких коливається від 16 до 72 років. Технічний стан мостів також значно відрізняється. За підсумками всебічних обстежень ситуація виглядає так:
- Дарницький міст (найновіший, 16 років) – визнаний придатним до використання;
- Північний та Південний мости – оцінені як частково працездатні;
- Міст Метро та міст імені Є.О. Патона – офіційно визнані непридатними до використання або в аварійному стані.
Богданов акцентував, що міст Патона, якому вже 72 роки, перебуває в небезпечному стані ще з 2017 року. Минулорічне чергове обстеження Інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського зафіксувало нові тривожні дані: суттєві вади та ушкодження вже значно впливають на надійність всієї конструкції.
Корозійне руйнування мосту імені Є.О. Патона: пошкодження перевищує 50% поперечного перерізу горизонтальної в’язі фото: Вісник НАН України
За словами академіка, залишковий ресурс мосту оцінюється як нульовий. «Колеги взагалі здивовані, чому досі дозволено ним користуватися. Зрештою, ремонт мосту Метро почався, а ось на міст імені Є.О. Патона чомусь не приділяють належної уваги, хоча кожен день затримки обіцяє фатальні наслідки. Не хотів би залякувати людей в і без того скрутні часи, але корозія невпинно роз’їдає цю конструкцію, і якщо не потурбуватися про неї зараз, то вже років через п’ять може бути занадто пізно», – додав він.
Руйнування поперечної балки на одній з опор мосту Патона. Дефект зафіксовано у 2018 році фото: Вісник НАН України
Богданов зауважив, що небезпечні випадки на мосту імені Є.О. Патона вже ставалися у 2018 та 2019 роках і немає гарантії, що вони не повторяться. «Загроза часткового чи повного пошкодження цілком реальна. Особливо небезпечними є корозійні пошкодження несучих елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. По суті, метал поперечних балок, на яких розташовані плити проїзної частини, проіржавів уже майже ввесь», – пояснює науковець.
При цьому, додає науковець, основні чотири балки мосту перебувають у більш-менш добротному стані. Мабуть, саме завдяки цьому міст ще здатний пропускати транспортні потоки, хай і з обмеженнями, додає він.
Вячеслав Богданов наголосив, що науковці неодноразово зверталися до Уряду та столичної влади щодо аварійного стану мосту. Ще у 2018 році Київрада ухвалила рішення про реставрацію споруди, призначивши замовником робіт корпорацію «Київавтодор».
Однак, додає науковець, за цей час реальних дій зроблено не було. До повномасштабного вторгнення, у 2020 та 2021 роках, корпорація тричі відміняла тендери на розробку проєктної документації. Така бюрократична метушня тільки погіршує стан об’єкта, що може спричинити транспортний колапс і загрожує життю людей.
Щоб віддалити руйнування, на мосту обмежили рух крайніми смугами та заборонили в’їзд транспорту масою понад 6 тонн. Проте це лише тимчасові заходи. «Проєктна пропускна здатність мосту – 10 тис. автомобілів на день, тоді як фактична останніми роками доходила до 120 тисяч», – зазначає академік.
Вячеслав Богданов звернув увагу на те, що міст імені Є.О. Патона – це не лише важлива транспортна магістраль Києва, яка з’єднує правий і лівий береги міста. «Міст Патона став першим у світі цільнозварним автодорожнім мостом і має довжину 1543 м, тобто довший за Хрещатик. Американська зварювальна асоціація визнала міст імені Є.О. Патона видатним зварним об’єктом ХХ ст., а від 1990-х років споруда входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення. Одним словом, з будь-якого погляду, ми не можемо дозволити собі його втратити», – додає науковець.
На початку 2026 р. Національний комітет України з теоретичної і прикладної механіки звернувся до прем’єр-міністра України з листом щодо організації та фінансування робіт з капітального відновлення мосту імені Є.О. Патона.
Нагадаємо, у листопаді минулого року під мостом Метро розпочали встановлення підтримуючих аркових конструкцій у їхнє проєктне положення – це ключовий етап протиаварійних робіт. Такий процес в історії київського мостобудування на сьогодні унікальний, адже споруда, зведена ще у 1965 році, має рідкісну аркову конструкцію з попередньо напруженим армуванням, аналогів якої наразі немає у світі.