Київська прокуратура подала позов до судової інстанції стосовно повернення у державну юрисдикцію споруди Міжнародного осередку культури та мистецтв, відомого раніше як Жовтневий палац. Це є об’єкт національної спадщини, який в останні роки функціонує як концертний комплекс.
Про це дванадцятого січня інформує пресцентр Київської міської прокуратури.
Колишній Жовтневий палац був споруджений у 1838-1842 роках за задумом архітектора Вікентія Беретті. Будівля зводилася як комплекс Київського інституту шляхетних панночок. Згодом тут розміщувалися різні урядові інституції.
“Стіни палацу були свідками розстрілів представниками НКВС української інтелігенції − Костя Буревія, Олекси Близька, Григорія Косинки, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни в приміщенні розташовувалось німецьке гестапо”, — зазначили в прокуратурі.
У 1979 році споруда набула статусу пам’ятки державного значення. Там почали виступати відомі постаті українського та зарубіжного мистецтва.
Згідно із законом, будівлю колишнього Жовтневого палацу заборонено відчужувати. Але, незважаючи на це, Федерація профспілок України оформила на себе право власності на МЦКМ.
“До того ж, незважаючи на особливий захисний статус будівель, Федерація професійних спілок України не здійснювала дій для збереження об’єкта. Зокрема, охоронний договір на пам’ятку було укладено тільки у 2025 році на підставі рішення суду, прийнятого за позовом прокурора”, — сказано в повідомленні.
Відтак, прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про повернення державі в особі Фонду державного майна України споруди колишнього Жовтневого палацу.
Господарським судом міста Києва відкрито судове провадження за позовом прокурора, і справу призначено до судового розгляду.
Що відомо про приватизацію Жовтневого палацу
У липні 2025 року Суспільне інформувало, що Міжнародний центр культури і мистецтв за результатами проведеного відбору перейшов в управління ТОВ “Комбінат Плюс” засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка. Передачу забезпечило Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Власником Центру надалі є Федерація профспілок України. Угода з переможцем відбору на управління цим активом була підписана на 5 років. Розмір щомісячного гарантованого платежу становить 2 мільйони гривень щомісяця та 99,9% від суми отриманого прибутку.
Дмитро Сидоренко стверджував, що зміна керівництва не вплине на проведення вже запланованих заходів. За його словами, будівля МЦКМ перебуває в занедбаному вигляді та потребує реставраційних робіт.
В АРМА заявили, що раніше держава не отримувала прибутків від діяльності МЦКМ, а оприлюднені раніше фінансові звіти від колишнього менеджменту потребують ревізії.
Колишній керівник МЦКМ Юрій Бобир повідомив, що з 2019 року будівля МЦКМ була заарештована шість разів, при цьому відповідне підприємство (юридична особа) арештовані не були. Усі арешти будівлі пізніше були анульовані судами. Він сказав, що вважає конкурс неправомірним, зокрема, через те, що будівля МЦКМ ніколи не перебувала в державній власності, а також через чергове зняття арешту з будівлі в судовому порядку.