У вересні в Україні розпочнеться новий навчальний рік: персонал НВЧ використовуватиме нагрудні камери, а студенти будуть зобов’язані пройти обов’язковий предмет – базову військову підготовку (БВП).
«Вгороде» зібрав основні оновлення за вересень.
Нагрудні камери для персоналу TCC
З 1 вересня всі працівники територіальних центрів набору та соціальної підтримки (ТРЦ та СП) зобов’язані носити нагрудні камери. Цей захід є важливим для документування взаємодії під час перевірки документів або вручення повісток.
— у разі недотримання протоколів ведення обліку будуть застосовуватися дисциплінарні стягнення. Ця ініціатива має на меті підвищити прозорість та законність у діяльності груп оповіщення TCC, водночас захищаючи права всіх причетних, — уточнив нововведення Міністр оборони України Денис Шмигаль, анонсуючи його на початку серпня.
Початок нового навчального року в Україні
1 вересня 2025 року понад 3 мільйони українських дітей розпочнуть новий навчальний рік, відвідуючи як очні заняття, так і дистанційні онлайн-заняття.
Навчальний рік 2025/2026 триватиме до 30 червня 2026 року.
Хоча кожна школа формулює свій власний навчальний розклад, загалом рекомендовані дати шкільних канікул у 2025-2026 навчальному році в Україні такі:
- осінні канікули – з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року;
- зимові канікули – з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року;
- весняні канікули – з 23 по 29 березня 2026 року;
- літні канікули – з 1 червня 2026 року.
Українські студенти збережуть можливість навчатися дистанційно, попри оманливі тлумачення законодавчих змін та чутки про припинення дистанційного навчання. Хоча наказ Міністерства освіти № 1112, який стосувався дистанційного навчання, було скасовано, це лише встановило додаткові вимоги щодо запровадження дистанційних класів. Ці вимоги були апробовані протягом року та мають повністю набути чинності 1 вересня 2025 року. Таким чином, ці умови та суворіші стандарти були анульовані.
У 2025/2026 навчальному році дистанційне навчання може бути запроваджене в будь-якій школі, незалежно від наявності повного комплекту паралельних класів, зазначає Освіторія. Якщо дистанційної освіти потребують щонайменше п’ять учнів (а не 20, як було раніше необхідно), такі класи можуть бути створені. Крім того, студенти, які здобуватимуть вищу професійну освіту, можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх «домашніх» школах, незалежно від поточного місця проживання. З 1 вересня вони не будуть зобов’язані відвідувати школи за новим місцем проживання, всупереч тому, що раніше було передбачено скасованим Наказом № 1112.
Наразі близько 15% школярів в Україні навчаються дистанційно, більшість з них – учні з прифронтових регіонів.
Плани передбачають, що до кінця 2025 року в Україні запрацює понад 185 підпільних шкіл, а до кінця 2026 року ця кількість перевищить 200. Станом на 1 вересня приблизно 160 000 учнів, які брали участь у дистанційній освіті минулого року, повернуться до очного навчання, оскільки матимуть можливість навчатися у 15 школах.
Україна розпочала облаштування близько 220 додаткових підземних навчальних закладів. Раніше Міністерство освіти зазначало про необхідність створення 330 підземних шкіл для 100 000 дітей у прифронтових та прикордонних районах.
Українські діти, які навчаються за кордоном, зможуть дистанційно вивчати не лише основні предмети української навчальної програми (включаючи, залежно від їхнього класу, українську мову та літературу, географію, історію України та право), а й інші академічні дисципліни.
Як зазначає Міністерство освіти, ці зміни спрямовані на те, щоб надати учням можливість обирати додаткові предмети відповідно до їхніх освітніх потреб, таких як підготовка до NMT. Це може включати математику, фізику, англійську мову чи інші предмети.
Міністерство освіти рекомендує українським дітям за кордоном навчатися очно виключно у школі країни їхнього проживання. Водночас дозволяється поєднувати навчання у місцевій школі з однією з форм навчання за українською навчальною програмою (дистанційною, сімейною або заочною).
Для дітей на окупованих територіях Міністерство освіти розширило можливості педагогічного патронажу та вважає цей підхід найбезпечнішим для українських учнів у регіонах, контрольованих російськими військами.
Такий патронат фактично пропонує дитині можливість отримати індивідуальну освіту з дистанційною підтримкою вчителя. Цей адаптивний формат включає персоналізований графік, спілкування з вчителем у зручний час та коригування відповідно до умов безпеки та потреб дитини. Отже, учні на окупованих територіях можуть продовжувати здобувати українську освіту, навіть якщо вони не мають регулярного доступу до онлайн-занять у звичайному шкільному форматі.
Для студентів з окупованих Росією територій, які прагнуть підтримувати зв’язки з українською системою освіти, незважаючи на окупацію, існує кілька методів організації навчання:
- дистанційне навчання: студенти можуть навчатися онлайн, використовуючи освітні платформи, такі як Всеукраїнська онлайн-школа;
- педагогічний патронат: українські вчителі можуть надавати індивідуальне навчання та підтримку учням на окупованих територіях;
- сімейна освіта: дозволяє батькам самостійно організовувати навчання своєї дитини;
- екстернат: пропонує можливість отримати прискорену освіту з періодичними перевірками українськими навчальними закладами.
Введення нового предмета: починаючи з 1 вересня 2025 року для восьмикласників буде запроваджено новий обов’язковий предмет — Підприємництво та фінансова грамотність. Крім того, наступного року, протягом 2026/2027 навчального року, він також стане обов’язковим для дев’ятикласників.
Раніше ця ініціатива впроваджувалася лише для восьмикласників у пробному режимі, іноді як факультативний або необов’язковий курс. Навчальна програма з цього предмета складається з двох частин та включає вісім розділів.
Мета предмета — виховувати усвідомлене та відповідальне ставлення до особистих фінансів та грошей як важливих ресурсів; встановлювати фінансові цілі, розвивати навички планування та складання бюджету; а також надавати практичний досвід користування фінансовими послугами.
Базова військова підготовка (БВП) для студентів
З 1 вересня 2025 року базова загальновійськова підготовка буде інтегрована в українські університети як окремий академічний предмет. Це має бути включено до навчальних програм усіх вищих навчальних закладів, незалежно від форми власності. Це зобов’язання було визначено в законі про мобілізацію, який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Міністерство оборони раніше пояснювало, що BZIN для студентів складатиметься з 300 академічних годин, розділених на два компоненти:
- теоретичний курс — 90 академічних годин, проводиться у навчальних закладах студентів
- практичний курс – 210 академічних годин у навчальних частинах, центрах Збройних Сил та інших організаціях.
– Усі студенти повинні пройти теоретичну частину – як чоловіки, так і жінки. Практичне навчання є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби на підставі медичного огляду. Жінки можуть проходити практичне навчання виключно за власним бажанням та після медичного огляду, зазначив Сергій Мельник, тодішній заступник міністра оборони, бригадний генерал юстиції.
Для студентів чоловічої статі, які навчаються на денній формі навчання або за подвійними програмами в університетах, повний курс BZIN буде обов’язковим предметом, тоді як для студенток він залишатиметься факультативним (дівчата повинні подати відповідну заяву до свого навчального закладу та записатися на військову службу).
Протягом навчання студенти повинні отримати фундаментальні знання з тактики, розвідки та психологічної підготовки, медичної допомоги, а також базової військової дисципліни. Вони також розвиватимуть навички поводження зі зброєю.
Після завершення базової військової підготовки курсанти складають військову присягу та отримують сертифікат і військове позначку. Закон передбачає, що особи, які пройдуть таку підготовку під час навчання, не зобов’язані згодом служити в армії.
Розширення програми – це оселя для VPO
З 10 вересня набуде чинності постанова Кабінету Міністрів, яка розширює можливості державної іпотечної програми. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, зареєстровані у прифронтових районах, тепер отримуватимуть розширену підтримку на придбання житла.
Для ВПО та мешканців прифронтових регіонів держава тепер покриватиме 70% початкового внеску та щомісячних платежів протягом першого року, а також компенсуватиме пов’язані з іпотекою витрати.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв очікує, що цей захід надасть поштовх будівельному сектору та економіці загалом.
Нова структура включає:
- відшкодування до 70% першого іпотечного платежу (не більше 30% вартості нерухомості);
- компенсація до 70% щомісячних платежів протягом першого року кредиту;
- відшкодування до 40 тис. гривень за супутні витрати – комісії, збори та страхові виплати.
Однак, щодо житла, що бере участь у цій програмі, застосовуються деякі обмеження. Його максимальна вартість не повинна перевищувати 2 мільйони гривень. Також буде враховано вік об’єкта нерухомості.
Для ВПО:
- у Києві та обласних центрах – не старше 10 років,
- в інших громадах – не старше 20 років;
Для мешканців прифронтових районів чинні правила програми залишаються чинними:
- у прифронтових зонах — до 10 років,
- при придбанні за межами цих зон – до 3 років.
Хто має право на участь у програмі?
- внутрішньо переміщені особи, зареєстровані в державній базі даних;
- громадяни, зареєстровані у прифронтових районах.
Заявки можна подати через мобільний додаток Action. Рішення щодо іпотечних кредитів приймає банк-партнер програми.
Sourse: kiev.vgorode.ua